20-21.04.2024
Прага

Найближчі турніри:

11 травня у Києві пройде другий етап відкритого чемпіонату України
Місце проведення: Броварський проспект, 10, Гідропарк, РК Фабор

12 травня пройде другий етап KLO-Ліги (гравці віком 40+) сезону 2023/2024
Місце проведення: Броварський проспект, 10, Гідропарк, РК Фабор

Для реєстрації пишіть у Телеграм , або у нашій гостьовій книзі, або пишіть у Фейсбук-месенджер  ФНХУ

Головна Статті Київ Суботній вечір з … Олександром Мартиненком
Суботній вечір з … Олександром Мартиненком
Статті
Автор ФНХУ   
Субота, 14 червня 2014, 18:42

 

Сьогодні свій День народження святкує відомий київський нахокер, волейболіст та музикант Олександр Мартиненко. Федерація настільного хокею України напросилася до нього в гості.

- Вечір добрий, Олександре, з Днем народження!!! Всього найкращого Вам та Вашій родині!!!

- Дякую за поздоровлення! :)

 

- Знаємо, що Ви слідкували за чемпіонатом Європи, який нещодавно закінчився у Ризі та на якому наші юніори показали себе з найкращого боку. А як у Вашому житті з'явився настільний хокей? Захоплення ним також бере початок у дитинстві?

- Так, звичайно! В славному місті Переяслав на Київщині до нахоку мене залучив мій друг дитинства Саня Перепелиця в середині 70-х. Між іншим, він - чудовий музикант (скрипаль і піаніст), який давно вже виїхав спочатку до Ізраїлю, а потім, здається, - в США. На жаль, ми "загубилися" і давно не спілкуємося... Поляна була радянська, велика. Грали ми багато й натхненно. Я хоч і був наймолодший в компанії з кількох затятих гравців, вигравав, мабуть найчастіше. Згодом вийшов на рівень, коли грати самим з собою (ліва рука проти правої!) було цікавіше ніж з явно слабшими спаринг-партнерами. Так я хоч наперед не знав, хто переможе :)

- Останнім Вашим "офіційним" турніром став Кубок України 2013, на якому Вами була показана гра високого рівня. Чому останнім часом ми бачимо Олександра Мартиненка лише серед вболівальників?

- Є кілька причин. По-перше, я зрозумів, що для того, щоб стати чемпіоном світу у відкритому розряді, мені довелося б тренуватись по 16 годин на добу найближчі років десять, на що наснаги не маю :) Але якщо серйозно - на всі свої проекти та захоплення не вистачає часу. А проект "Хащі" запущено і досить вдало, чим пишаюсь. Далі - справа молодих і гарячих!

 

- В чому сила "Хащів"?

- В ментальності та культурі спілкування.

 

- І все ж в цьому клубі зібрані дуже різні люди. Що може об'єднувати росіян та українців, які грають за "Хащі"?

- Саме суто українська ментальність! "Хащі" - це мікро-модель української спільноти. Важлива їх частина - хранителі традицій, креативні консерватори. Але є й єврейство, що інколи зашкалює в своєму космополітизмі, перфекціонізмі та вселенських амбіціях, є й росіяни, які сприймають нашу філософію та духовність, почувають себе в ній навіть комфортніше ніж на батьківщині. Попадаються й випадкові люди, що просто не знаходять себе тут, але йдуть з миром і навіть вдячністю. Головне, весь цей "вінегрет" - суперживучий, і продовжує фонтанувати чудовими ідеями та здобутками, хоч не має під собою серйозного матеріального підґрунтя. Як власне й наша ненька Україна: багатонаціональна, розірвана, століттями без державності, але ж - красива, співуча й невмируща :)

В "Хащах" завжди культивувалась взаємоповага та щирий інтерес до особистості кожного, незалежно від віку, переконань та національності :)

 

- Дмитро та Денис Деркачі відмовились від поїздки до Москви у березні цього року з політичних мотивів. Вважаєте, спорт від політики треба відокремлювати?

- Хороше й непросте запитання. Швидко й не відповім. Можна відокремити хліб від масла і роками їсти окремо. Але врешті цим ніхто не може заперечити, що звичайний бутерброд - значно смачніший :) Життя - красиве й цінне гармонійним поєднанням усіх своїх проявів! Якщо ж хтось починає агітувати за штучний поділ неподільного, то він або ще зовсім не розуміє суті буття, або задумав зле... :(

В останні роки своєї мінімальної активності в нахоці я все ж таки намагався не пропускати етапи Світового туру в Москві та Києві. Події в Криму однозначно показали, хто є зараз ворогом нашої Батьківщини. Хто б і що не говорив, фактично Україна знаходиться в стані війни з Росією. І здогадайтесь, кому вигідно не визнавати акт насильства (особливо - ще до його завершення)? Ґвалтівнику чи жертві?! А перемога кується саме в царині ДУХУ! Тому кожен українець має радикально змінити своє ставлення до всього ворожого, які б побутові незручності це не створювало. Терористів треба знищувати, товари ворожого походження не купувати, кремлівські телеканали відключити, політичні, культурні та спортивні заходи, що популяризують ворога ігнорувати. До речі, якщо сумлінно виконувати останні пункти, то до першого справа може й не дійти...

Тому, переконаний, Україна зараз має ігнорувати УСІ культурно-спортивні заходи на території Росії. Більше того - вимагати зокрема від FIFA відсторонення збірної Росії від участі у чемпіонаті світу з футболу 2014 та позбавлення Росії права проведення наступного футбольного ЧС, від UEFA -   відсторонення клубів Росії від участі в Лізі чемпіонів. Це набагато дієвіші кроки, ніж якісь там пресловуті економічні санкції ...надцятого рівня…

Тільки уявіть собі, щоб десь у 1943-му році радянські спортсмени поїхали в Німеччину на змагання з художньої гімнастики, наприклад, під час битви на Курській дузі.

 

- А як же чемпіонат світу з настільного хокею 2015 року? Не поїхавши на нього, українці, з моєї точки зору, покарають лише себе?

- До 2015 року ще треба дожити... А позицію свою принципову, як на мене, мати важливіше. Тим більше, що наскільки мені відомо, наші нахокери ніяких інших можливостей вплинути на перебіг війни не мають... У кожного - свій фронт. Навряд чи хтось має право засуджувати бійця національної гвардії, який під Слов'янськом, приміром, знищив зо два десятки терористів, а на уїк-енд вирішив поїхати в Курськ поганяти пластикову шайбу з друзями. На здоров'я! :)

- На чемпіонаті Європи цього року нам не вистачало жіночої збірної України, яка могла би поборотися за нагороди у командному розряді. Як себе почувають Настя та Марійка Мартиненки. Чи буде можливість знову їх побачити в якості нахокерів (мабуть нахокерш:) )?

- Приємно, що пам'ятаєте про них. Можливо, якби дівчата демонстрували непереборну жагу до гри в нахок, і в мене було б більше приводів частіше "бувати в сім'ї":) Але зараз вони повністю поглинуті настільним тенісом. Демонструють непогані результати: в лідерах за рейтингом серед одноліток в Україні. На змагання їздять часто, сьогодні відправив їх на двотижневі спортивні збори... Але з нахоку, як підказує досвід, назавжди не йдуть. А здібності у них є. Сподіваюсь іще "потрясуть" поляну :) Але це вже будуть їх особисті рішення. Вже майже дорослі...

 

- Через два-три місяці стартуватиме новий, одинадцятий чемпіонат України з настільного хокею. Які у Вас будуть побажання щодо покращення турніру? Чи необхідний Кубок Федерації, Кубки України в окремих категоріях тощо?

- Наскільки мені відомо, рівень організації турнірів в Україні зараз достатньо високий. Матеріальне забезпечення, можливо, не ідеальне, але це завжди було й буде проблемою для екзотичних видів спорту, які проходять етап становлення та популяризації. Турнірів має бути багато. Але, певен, не варто зловживати штучним рейтингом відбору до збірної чи визначення чемпіонів, примушуючи гравців їздити по всій Україні надто багато. Рейтинг відбору до збірної має максимально корелювати зі світовим рейтингом ITHF. Він - найоб'єктивніше відображає співвідношення сил у нахоці. Виключенням можуть бути спеціальні відбіркові турніри напередодні чемпіонатів світу та Європи, коли гравці виходять на пік форми. Особливо це актуально для юних гравців, що дуже швидко прогресують протягом сезону.

- І на останок коротке запитання: "Які захоплення Олександра Мартиненка "задвинули" настільний хокей на ...надцяте місце?"

- Все більше стає суспільно-політичної діяльності (ситуація в країні вимагала та й вимагає!). Розумієте, якщо не ми - зріле свідоме покоління, то хто ж тоді має наводити лад у суспільстві?

Крім того після успішного святкування 25-ї річниці студентської рок-групи DIKSILAND (https://www.youtube.com/watch?v=t5XW293lVZ8) ми з Віктором Левданським вирішили спробувати відродити й цей музичний  проект у новій якості. Виявилося непросто, але цікаво!

Ну й, основним видом спорту для мене зараз став волейбол: працюю на громадських засадах у федерації та й сам регулярно беру участь у змаганнях. Минулої суботи виборов Кубок Києва з пляжного волейболу серед ветеранів (http://www.fvk.org.ua/content/view/500/1/). Є ще порох!.. :) )))

І вам того ж бажаю: здоров'я, звитяг наснаги!

 

- Дякуємо за інтерв’ю. Ще раз з Днем народження. І перемог на всіх фронтах...

P.S.: Для закоханих в музику та нахок пара тематичних пісеньок :)

http://vk.com/video93109947_154220934 - пісня про ХАЩІ!
http://vk.com/video93109947_149597150 - ...і про нахок, звичайно! :)

 
Вхід

Календар сезону 2023/24 Ukrainian tournaments:
Рейтинги сезону 2023/2024
Архів рейтингів

Архів рейтингів

Нахок в інших країнах

Міжнародний рейтинг ITHF
Закордонні посилання

На сайті
На даний момент 90 гостей на сайті